Хвилинка відчуття

...Годинник посекундно і невпинно цокає – вибиває ритм життя... Люди сунуть вулицями, невпинно кудись крокуючи, заздалегідь намітивши собі дорогу, поставивши перед собою ціль. А що буде потім, коли вони її досягнуть? Того вони сказати не можуть... Щастя? О, вони щодня користуються цим слово, навіть не знаючи напевно, що воно означає. Проте буде не воно, а тимчасове задоволення, після якого вони шукатимуть нову “дозу”, прокладаючи собі у голові новий шлях... Маленька людинка сидить у своїй тісній кімнатці, поглядаючи у вікно. Стомлене від повсякденної одноманітності!!! . Маленька людинка прагне свободи, прагне вирватись із тісної кімнатки... але куди? У цей тісний і одноманітний світ?... Можливо йому не судилося змінити світ, проте змінити себе, свої погляди!!! П.С. Ми просто забули, що маленька людинка – це і є цілий світ.